наволок
на́волок
-у, ч., заст.
Стерня, засіяна зерном після боронування (без оранки).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наволок — НАВОЛО́К, у, ч. Стерня, по якій посіяний хліб без оранки, з розпушеною бороною або ралом землею. На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- наволок — Наволок, -ку м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Камен. у. см. наволоком. Словник української мови Грінченка