наволок
Наволок, -ку
м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Камен. у. см. наволоком.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наволок — -у, ч., заст. Стерня, засіяна зерном після боронування (без оранки). Великий тлумачний словник сучасної мови
- наволок — НАВОЛО́К, у, ч. Стерня, по якій посіяний хліб без оранки, з розпушеною бороною або ралом землею. На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах