1. Словник української мови у 20 томах

наволок

НАВОЛО́К, у, ч.

Стерня, по якій посіяний хліб без оранки, з розпушеною бороною або ралом землею.

На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наволок — -у, ч., заст. Стерня, засіяна зерном після боронування (без оранки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наволок — Наволок, -ку м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Камен. у. см. наволоком. Словник української мови Грінченка