навратливий
навра́тливий
-а, -е, розм.
Нав'язливий, набридливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навратливий — навра́тливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- навратливий — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
- навратливий — НАВРА́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Нав'язливий, набридливий. І Мокрієвська чогось неначе одразу покращала, і сам цап став не такий поганий та навратливий (І. Нечуй-Левицький); Не збили з ніг її вітри Люті і навратливі, як горе (А. Турчинська). Словник української мови у 20 томах
- навратливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. Словник синонімів української мови
- навратливий — НАВРА́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Нав’язливий, набридливий. І Мокрієвська чогось неначе одразу покращала, і сам Цап став не такий поганий та навратливий (Н.-Лев., IV, 1956, 337); Не збили з ніг її вітри Люті і навратливі, як горе (Турч., Земле моя.., 1961, 75). Словник української мови в 11 томах
- навратливий — Навратливий, -а, -е Привязчивый, надоѣдливый. Васильк. у. Словник української мови Грінченка