1. Великий тлумачний словник сучасної мови

навратливо

навра́тливо

розм.

Присл. до навратливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навратливо — НАВРА́ТЛИВО, розм. Присл. до навра́тливий. Зоря все миготіла й різала очі уперто й навратливо (І. Нечуй-Левицький); Він увійшов під арку [моста], де не так навратливо рвав вітер (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  2. навратливо — НАВРА́ТЛИВО, розм. Присл. до навра́тливий. Мрії ворушились серед мертвої тиші завзятущо, настирливо, навратливо (Н.-Лев., IV, 1956, 256); Він увійшов під арку [моста], де не так навратливо рвав вітер (Мик., II, 1957, 86). Словник української мови в 11 томах