навратливо
НАВРА́ТЛИВО, розм.
Присл. до навра́тливий.
Зоря все миготіла й різала очі уперто й навратливо (І. Нечуй-Левицький);
Він увійшов під арку [моста], де не так навратливо рвав вітер (І. Микитенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навратливо — розм. Присл. до навратливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навратливо — НАВРА́ТЛИВО, розм. Присл. до навра́тливий. Мрії ворушились серед мертвої тиші завзятущо, настирливо, навратливо (Н.-Лев., IV, 1956, 256); Він увійшов під арку [моста], де не так навратливо рвав вітер (Мик., II, 1957, 86). Словник української мови в 11 томах