навідування
наві́дування
-я, с.
Дія за знач. навідувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навідування — наві́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- навідування — НАВІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наві́дувати. Неждане Ївжине навідування на який час перервало веселу бесіду (Панас Мирний); Щороку вона заново чекала на батьків, хоч це навідування до Полтави її втомлювало (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- навідування — НАВІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наві́дувати. Неждане Ївжине навідування на який час перервало веселу бесіду (Мирний, III, 1954, 331). Словник української мови в 11 томах