навідувати
наві́дувати
-ую, -уєш, недок., навідати, -аю, -аєш, док., перех.
1》 Відвідувати, провідувати кого-, що-небудь.
2》 заст. Відшукувати, знаходити що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навідувати — наві́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- навідувати — НАВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., кого – що. 1. Відвідувати, провідувати кого-, що-небудь, заходити до когось, кудись. Часто Христя під свято приходить до Мотрі побалакати, розважитись. Словник української мови у 20 томах
- навідувати — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- навідувати — Наві́дувати, -дую, дуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навідувати — НАВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Відвідувати, провідувати кого-, що-небудь. Часто Христя під свято приходить до Мотрі побалакати, розважитись. Словник української мови в 11 томах
- навідувати — Навідувати, -дую, -єш сов. в. навідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить; посѣщать, посѣтить, провѣдывать, провѣдать. Кого Бог любить, того й навідує. Ном. № 42. 2) Узнавать, узнать, гдѣ находится что-либо. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. Словник української мови Грінченка