наговорювати
нагово́рювати
-юю, -юєш, недок., наговорити, -ворю, -вориш, док.
1》 перех. і без додатка.Розповідати, повідомляти, говорити багато чого-небудь.
2》 неперех., на кого – що, розм. Зводити наклеп, безпідставно обвинувачувати кого-небудь у чомусь.
3》 перех., розм. Спонукати до якого-небудь вчинку; підбурювати, підбивати.
4》 перех. і неперех., розм. У марновірних людей – нашіптуючи заклинання, накликати на кого-, що-небудь якесь лихо.
5》 перех., розм. Говорити для записування іншою особою; диктувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наговорювати — нагово́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наговорювати — Багато говорити <�оповідати, розказувати>, о. док. наговорити сім мішків гречаної вовни; (на кого) зводити наклеп, наплітати, плескати, клепати, обмовляти <�оббріхувати> кого, (таємно) нашіптувати; (текст) диктувати... Словник синонімів Караванського
- наговорювати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- наговорювати — НАГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док. 1. чого, що і без прям. дод. Розповідати, повідомляти, говорити багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- наговорювати — ДИКТУВА́ТИ (говорити для записування іншою особою), ПРОКА́ЗУВАТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм. — Док.: продиктува́ти, подиктува́ти діал. проказа́ти, наговори́ти. (Мартіан:) Ну, я проказую. (Диктує. Констанцій пише). "Шановні судді!... Словник синонімів української мови
- наговорювати — Нагово́рювати, -во́рюю, -во́рюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наговорювати — НАГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док. 1. перех. і без додатка. Розповідати, повідомляти, говорити багато чого-небудь. Пасинок твій моєму Іллі дурниці наговорює (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Словник української мови в 11 томах
- наговорювати — Наговорювати, -рюю, -єш сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Рудч. Ск. II. 55. Наговорив на його сім міхів горіхів. Св. Л. 299. Словник української мови Грінченка