1. Великий тлумачний словник сучасної мови

наговорюватися

нагово́рюватися

-ююся, -юєшся, недок., наговоритися, -ворюся, -воришся, док., розм.

1》 Досхочу поговорити.

|| перев. із запереч. не. Задовольняти бажання поговорити з ким-небудь.

2》 тільки недок. пас. до наговорювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наговорюватися — нагово́рюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наговорюватися — НАГОВО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАГОВОРИ́ТИСЯ, ворю́ся, во́ришся, док., розм. Досхочу поговорити. Вона серед ночі встає, І стереже добро своє, І дожидає того світу, Щоб знов на його [нього] надивитись, Наговоритись (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. наговорюватися — НАГОВО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАГОВОРИ́ТИСЯ, ворю́ся, во́ришся, док., розм. 1. Досхочу поговорити. Вона серед ночі встає, І стереже добро своє, І дожидає того світу. Щоб знов на його надивитись, Наговоритись (Шевч., II, 1953, 194); // перев. Словник української мови в 11 томах