нагомонітися

нагомоні́тися

юся, -нишся, док., розм.

Досхочу поговорити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагомонітися — нагомоні́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нагомонітися — НАГОМОНІ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док., розм. Досхочу погомоніти. Одного разу ми так залюбки нагомонілись (Ганна Барвінок); – Чого я там не бачила? Об чім ми там ще не нагомонілися? – одказала Параска і не пішла (Панас Мирний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. нагомонітися — НАГОМОНІ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док., розм. Досхочу поговорити. — Чого я там не бачила? Об чім ми там ще не нагомонілися? — одказала Параска і не пішла (Мирний, IV, 1955, 54); *Образно. Опівночі дощ збив бурю. До світанку й сам, нагомонівшись з громовицями, втихомирився (Баш, Надія, 1960, 137). Словник української мови в 11 томах
  4. нагомонітися — Нагомоні́тися, -ню́ся, -ни́шся гл. Наговориться. Словник української мови Грінченка