нагомонітися
НАГОМОНІ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док., розм. Досхочу поговорити.
— Чого я там не бачила? Об чім ми там ще не нагомонілися? — одказала Параска і не пішла (Мирний, IV, 1955, 54);
*Образно. Опівночі дощ збив бурю. До світанку й сам, нагомонівшись з громовицями, втихомирився (Баш, Надія, 1960, 137).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагомонітися — нагомоні́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- нагомонітися — -нюся, -нишся, док., розм. Досхочу поговорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагомонітися — НАГОМОНІ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док., розм. Досхочу погомоніти. Одного разу ми так залюбки нагомонілись (Ганна Барвінок); – Чого я там не бачила? Об чім ми там ще не нагомонілися? – одказала Параска і не пішла (Панас Мирний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- нагомонітися — Нагомоні́тися, -ню́ся, -ни́шся гл. Наговориться. Словник української мови Грінченка