1. Великий тлумачний словник сучасної мови

надвір

надві́р

присл.

За межі чого-небудь, у напрямку назовні.

|| За межі приміщення; на подвір'я, на вулицю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвір — надві́р прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. надвір — НАДВІР – НА ДВІР Надвір, присл. За межі чогось (переважно приміщення); на подвір’я, на вулицю. Вона пішла темним довгим коридором, одчинила двері надвір і спинилась (І.Нечуй-Левицький); Оксен гримнув дверима, вискочив надвір (Григорій Тютюнник). Літературне слововживання
  3. надвір — пр., на подвір'я, на вулицю, назовні, з приміщення <�хати>. Словник синонімів Караванського
  4. надвір — НАДВІ́Р, присл. У напрямку назовні. Я стояв край вікна та дивився надвір (П. Грабовський); Василько прожогом розчинив двері надвір (О. Донченко); // За межі приміщення; на подвір'я, на вулицю. Словник української мови у 20 томах
  5. надвір — НАДВІ́Р, присл. За межі чого-небудь, у напрямку назовні. Я стояв край вікна та дивився надвір (Граб., І, 1959, 163); Двері їдальні раз у раз рипали, і люди заходили й виходили, випускаючи надвір пахучі клубки пари (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах