накладка
на́кла́дка
-и, ж.
1》 тільки накладка. Дія за знач. накласти, накладати.
2》 Предмет, який застосовується для накладання на що-небудь, прикривання, з'єднання і т. ін. чого-небудь.
3》 Помилка, недогляд, промах у роботі акторів, музикантів, співців і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накладка — на́кладка іменник жіночого роду річ накла́дка іменник жіночого роду накладання Орфографічний словник української мови
- накладка — НА́КЛА́ДКА, и, ж. 1. Предмет або пристрій, який застосовується для накладання на що-небудь або прикривання, з'єднання і т. ін. чого-небудь. Він мало вірив, що оті гіпсові накладки, оте лежання в твердих лещатах дасть хворим якусь користь (Ю. Словник української мови у 20 томах
- накладка — НА́КЛАДКА, и, ж. 1. тільки накла́дка. Дія за знач. накла́сти, наклада́ти. 2. Предмет, який застосовується для накладання на що-небудь, прикривання, з’єднання і т. ін. чого-небудь. Словник української мови в 11 томах