1. Великий тлумачний словник сучасної мови

наковка

нако́вка

-и, ж.

1》 Дія за знач. накувати, наковувати.

2》 Те, що наковане на чому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наковка — нако́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. наковка — НАКО́ВКА, и, ж. Те, що наковане на чому-небудь. Парубок не знав, на чому зупинитися, на віщо подивуватись: чи на .. двері, над котрими висіла або стояла по боках здоровенна червона або блакитна дошка з золотою наковкою.., чи на дзеркальце, в чоловічий зріст, вікна (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. наковка — НАКО́ВКА, и, ж. 1. Дія за знач. накува́ти, нако́вувати. 2. Те, що наковане на чому-небудь. Парубок не знав, на чому зупинитися, на віщо подивуватись: чи.. Словник української мови в 11 томах