накурити
накури́ти
I див. накурювати I.
II див. накурювати II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накурити — накури́ти 1 дієслово доконаного виду цигаркою; добути перегонкою накури́ти 2 дієслово доконаного виду напорошити, надимити Орфографічний словник української мови
- накурити — НАКУРИ́ТИ¹ див. наку́рювати¹. НАКУРИ́ТИ² див. наку́рювати². Словник української мови у 20 томах
- накурити — Накури́ти, -курю́, -кури́ш; накури́в, -ри́ла, -ри́ли Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- накурити — НАКУРИ́ТИ¹ див. наку́рювати¹. НАКУРИ́ТИ² див. наку́рювати². Словник української мови в 11 томах
- накурити — Накурити см. накурювати. Словник української мови Грінченка