1. Словник української мови у 20 томах

накурити

НАКУРИ́ТИ¹ див. наку́рювати¹.

НАКУРИ́ТИ² див. наку́рювати².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накурити — накури́ти 1 дієслово доконаного виду цигаркою; добути перегонкою накури́ти 2 дієслово доконаного виду напорошити, надимити Орфографічний словник української мови
  2. накурити — I див. накурювати I. II див. накурювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накурити — Накури́ти, -курю́, -кури́ш; накури́в, -ри́ла, -ри́ли Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. накурити — НАКУРИ́ТИ¹ див. наку́рювати¹. НАКУРИ́ТИ² див. наку́рювати². Словник української мови в 11 томах
  5. накурити — Накурити см. накурювати. Словник української мови Грінченка