1. Великий тлумачний словник сучасної мови

наладчик

нала́дчик

-а, ч.

Те саме, що наладник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наладчик — нала́дчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. наладчик — Справляч, див. ремонтер, монтер, монтажник Словник чужослів Павло Штепа
  3. наладчик — НАЛА́ДЧИК, а, ч. Робітник, що налагоджує машини, станки, механізми і т. ін. На автоматизованому виробництві основною фігурою є наладчик (Ком. Укр., 9, 1963, 31); Молодь освоїть тут [в училищах] нові професії — наладчиків автоматів і автоматичних ліній (Рад. Укр., 2.УІІІ 1959, 4). Словник української мови в 11 томах