1. Великий тлумачний словник сучасної мови

намилуватися

намилува́тися

-уюся, -уєшся, док.

1》 ким і без додатка, розм.Досхочу помилуватися, поголубитися.

2》 часто із запереч. не, ким, чим, рідше на кого – що, з кого – чого і без додатка. Досхочу помилуватися, полюбуватися ким-, чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намилуватися — намилува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намилуватися — НАМИЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. ким, чим і без дод., розм. Досхочу помилуватися, поголубитися. Намилувавшись собі, як є меж молодими парубком і дівкою, що хотять собі побратися, Семен Іванович посадив Галочку біля себе (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. намилуватися — НАМИЛУВА́ТИСЯ ким, чим, рідше на кого-що, з кого-чого (перев. із запереченням н е — досхочу, до повного задоволення помилуватися ким-, чим-небудь), НАЛЮБУВА́ТИСЯ ким, чим, на кого-що, НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, НАЧУДУВА́ТИСЯ на кого-що, рідше кому, чому... Словник синонімів української мови
  4. намилуватися — НАМИЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. ким і без додатка, розм. Досхочу помилуватися, поголубитися. Намилувавшись собі, як є меж молодими парубком і дівкою, що хотять собі побратися, Семен Іванович посадив Галочку біля себе (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  5. намилуватися — Намилуватися, -луюся, -єшся гл. Налюбоваться; наляскаться. Я ж націлувався, я ж намилувався. Чуб. V. 79. Словник української мови Грінченка