наморений

намо́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наморити 2).

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наморений — намо́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наморений — НАМО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до намори́ти 2. Вона, наморена ходою трохи не цілого дня.., зразу закрила натомлені очі (Панас Мирний); Б'є гармата лунко й тяжко, Сплять наморені бійці (А. Словник української мови у 20 томах
  3. наморений — Намо́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. наморений — НАМО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намори́ти 2. Вона, наморена ходою трохи не цілого дня.., зразу закрила натомлені очі (Мирний, III, 1954, 80); Наморений спекою, .. добувся я до ріки (Мушк., Серце… 1962, 209); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах