намотати

Значення в інших словниках

1. намотати — намота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. намотати — НАМОТА́ТИ див. намо́тувати. Словник української мови у 20 томах
3. намотати — намотати підшукати (ст) ◊ намотати ді́вчину вул. познайомитися, заприятелювати з дівчиною (ст): Може, вони, коротко перебуваючи у Львові на час вакацій або з іншої оказії, скажім, намотали собі дівчину, вирішили відпровадити до хати (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. намотати — мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти (собі́) на вус (на ву́са) що і без додатка. 1. Придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати. — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Фразеологічний словник української мови
5. намотати — НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь), НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ (НАВЕРНУ́ТИ), НАВИ́ТИ (НАВИ́НУТИ). — Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. Словник синонімів української мови
6. намотати — НАМОТА́ТИ див. намо́тувати. Словник української мови в 11 томах
7. намотати — Намотати см. намотувати. Словник української мови Грінченка