намотати

намотати підшукати (ст)

намотати ді́вчину вул. познайомитися, заприятелювати з дівчиною (ст): Може, вони, коротко перебуваючи у Львові на час вакацій або з іншої оказії, скажім, намотали собі дівчину, вирішили відпровадити до хати (Тарнавський З.)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намотати — намота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намотати — див. намотувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намотати — НАМОТА́ТИ див. намо́тувати. Словник української мови у 20 томах
  4. намотати — мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти (собі́) на вус (на ву́са) що і без додатка. 1. Придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати. — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Фразеологічний словник української мови
  5. намотати — НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь), НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ (НАВЕРНУ́ТИ), НАВИ́ТИ (НАВИ́НУТИ). — Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. Словник синонімів української мови
  6. намотати — НАМОТА́ТИ див. намо́тувати. Словник української мови в 11 томах
  7. намотати — Намотати см. намотувати. Словник української мови Грінченка