намучити
наму́чити
-чу, -чиш, док., перех. і без додатка.
Багато, довго помучити; завдати багато мук, страждань.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намучити — наму́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- намучити — НАМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, кого і без прям. дод. Багато, довго помучити кого-небудь; завдати комусь багато мук, страждань. Розумний научить, а дурний намучить (приказка); Вставати на цей раз Данило не поспішав. Чудернацький сон намучив (О. Словник української мови у 20 томах
- намучити — НАМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і без додатка. Багато, довго помучити; завдати багато мук, страждань. Вставати на цей раз Данило не поспішав. Чудернацький сон намучив (Коп., Вибр., 1953, 172). Словник української мови в 11 томах
- намучити — Намучити, -чу, -чиш гл. Намучить, измучить. Словник української мови Грінченка