наплив

напли́в

-у, ч.

1》 Те, що напливло, натекло на поверхню чого-небудь; шар якоїсь речовини, що розпливлася поверхнею іншої.

2》 Скупчення, прибуття кого-небудь у великій кількості.

3》 перен. Охоплення кого-небудь певним настроєм, почуттям і т. ін.

4》 Хворобливий наріст на стовбурі, гілках і корінні дерева.

5》 Поєднання двох кінозображень, одне з яких поступово замінює інше.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наплив — напли́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. наплив — НАПЛИ́В, у, ч. 1. Те, що напливло, натекло на поверхню чого-небудь; шар якоїсь речовини, яка розпливлася по поверхні іншої. Вузький лаз вивів до величезних підземних палаців, оздоблених білосніжними вапняковими напливами... Словник української мови у 20 томах
  3. наплив — НАПЛИ́В (те, що напливло, натекло на поверхню чого-небудь), НА́ТІК рідше. Напливи ґлею на дереві; Вапнякові напливи. НА́РІСТ (пухлина, ненормальне потовщення якої-небудь частини організму людини, тварини, рослини), НА́РОСТЕНЬ, НАПЛИ́В (на стовбурі... Словник синонімів української мови
  4. наплив — НАПЛИ́В, у, ч. 1. Те, що напливло, натекло на поверхню чого-небудь; шар якоїсь речовини, що розпливлася по поверхні іншої. Вузький лаз вивів до величезних підземних палаців, оздоблених білосніжними вапняковими напливами... Словник української мови в 11 томах