направляючий
направля́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до направляти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- направляючий — НАПРАВЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який направляє кого- або що-небудь. Проаналізовано значущість кожного з чинників, щодо спрямування екіпажу рейковим шляхом. Словник української мови у 20 томах
- направляючий — НАПРАВЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до направля́ти. 2. у знач. ім. направля́ючий, чого, ч. Військовослужбовець, підрозділ і т. ін., який міститься або рухається попереду (загону військ, окремої групи і т. ін.). Словник української мови в 11 томах