1. Великий тлумачний словник сучасної мови

народництво

наро́дництво

-а, с.

Суспільно-політичний рух у Росії в пореформений період (друга половина 19 ст.), що відображав ідеологію селянської демократії та вважав можливим перехід Росії до соціалізму через селянську громаду, минувши капіталізм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. народництво — наро́дництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. народництво — НАРО́ДНИЦТВО, а, с., іст. Ідеологогія та суспільно-політичний рух різночинної інтелігенції Росії в пореформений період, яка обстоювала ідеї селянської демократії та переходу до соціалізму через селянську громаду, обминаючи капіталізм. Словник української мови у 20 томах
  3. народництво — НАРОДНИЦТВО — суспільно-політична течія, політична філософія та ідеологія. Виникло у 60-ті рр. XIX ст. в Росії й існувало, зазнаючи періодично внутрішніх трансформацій, до часів революції 1917 р. та громадянської війни в Росії. Філософський енциклопедичний словник
  4. народництво — НАРО́ДНИЦТВО, а, с. Суспільно-політичний рух дрібнобуржуазної інтелігенції Росії в пореформений період (друга половина XIX ст.), який ідеалізував селянську общину й заперечував керівну роль робітничого класу в революції. Словник української мови в 11 томах