нарубка

нару́бка

-и, ж.

Спеціальна мітка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарубка — нару́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нарубка — Карб, див. насічка, марка Словник чужослів Павло Штепа
  3. нарубка — НАРУ́БКА, и, ж. 1. Спеціальна мітка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям. На дереві залишилась нарубка. 2. Шматок нарубаного чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. нарубка — ПО́ЗНАЧКА (спеціальний знак, зроблений для відрізнення чогось, вказівки на щось), ПОЗНА́ЧЕННЯ, ВІДМІ́ТКА, МІ́ТКА, МІТА, ВІДЗНА́ЧКА розм., ЛИ́ТА заст.; КАРБ, НАРУ́БКА (такий знак, зроблений чимсь гострим); ПОМІ́ТКА (перев. письмова); РЕМА́РКА спец. Словник синонімів української мови
  5. нарубка — НАРУ́БКА, и, ж. Спеціальна мітка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям. Словник української мови в 11 томах