нарубувати

нару́бувати

-ую, -уєш, недок., нарубати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Зрубувати яку-небудь кількість чогось.

|| Рубаючи, заготовляти певну кількість чого-небудь.

2》 гірн. Відколюючи від пласта, видобувати яку-небудь кількість корисних копалин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарубувати — нару́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нарубувати — див. рубати Словник синонімів Вусика
  3. нарубувати — НАРУ́БУВАТИ, ую, уєш і діал. НАРУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. чого. Зрубувати яку-небудь кількість чогось. Словник української мови у 20 томах
  4. нарубувати — НАРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Зрубувати яку-небудь кількість чогось. Нарубала [лисичка] дерева, зробила саночки, запрягла бичка, сіла та й їде (Укр.. Словник української мови в 11 томах