наскакувати
наска́кувати
I -ую, -уєш, недок., наскакати, -скачу, -скачеш, док.
1》 Скачучи, наїжджати на кого-, що-небудь, потрапляти куди-небудь.
2》 розм. Скачучи, прибувати куди-небудь в якій-небудь кількості.
II -ую, -уєш, недок., наскочити, -чу, -чиш, док.
1》 Раптово, несподівано накидатися, нападати на кого-небудь.
|| З розгону нападати на кого-небудь у двобої.
|| Рухаючись, охоплювати кого-, що-небудь, напливати, налітати на кого-, що-небудь (про вітер, хвилі і т. ін.).
|| перен., розм. Нападати, накидатися на кого-небудь із погрозами, докорами і т. ін.
2》 Несподівано наштовхуватися на кого-, що-небудь.
|| тільки док., перен., розм. Раптово зустрітися з ким-небудь.
|| перен., розм. Несподівано потрапляти в певні умови, обставини і т. ін. (перев. небажані, неприємні); нариватися.
3》 тільки док. Несподівано, раптово з'явитися; набігти.
Значення в інших словниках
- наскакувати — наска́кувати 1 дієслово недоконаного виду наїжджати; прибувати в якійсь кількості наска́кувати 2 дієслово недоконаного виду несподівано накидатися, нападати, наштовхуватися Орфографічний словник української мови
- наскакувати — (в русі) наїжджати, налітати; (агресивно) НАПАДАТИ; (- стихії) НАРИНАТИ; (на халепу) нариватися, наражатися, напорюватися. Словник синонімів Караванського
- наскакувати — (орда) навалюватися, навалитися, понавалюватися, налітати, налетіти, поналітати, нападати, напасти, понападати, див. нагрянути, скакати Словник чужослів Павло Штепа
- наскакувати — НАСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАСКАКА́ТИ, скачу́, ска́чеш, док. 1. Скачучи, наїжджати на кого-, що-небудь, потрапляти куди-небудь. Тут був намет Серрана, На нього Низ і наскакав (І. Котляревський). 2. розм. Словник української мови у 20 томах
- наскакувати — попа́сти (наско́чити, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (наска́кувати, потрапля́ти і т. ін.) на слизьке́. Опинитися у скрутному становищі. — А мені здалось, що ти, Андроне Потаповичу, попав на слизьке, а признатися не хотів,— засміявся Броварник (М. Фразеологічний словник української мови
- наскакувати — НАТКНУ́ТИСЯ на кого-що (рухаючись, несподівано зустрітися з якоюсь перешкодою і вдаритися об неї), ЗІТКНУ́ТИСЯ з ким-чим, НАТРА́ПИТИ, НАЛЕТІ́ТИ, НАРАЗИ́ТИСЯ, НАСКО́ЧИТИ, НАШТОВХНУ́ТИСЯ, НАРВА́ТИСЯ розм., НАПОРО́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- наскакувати — НАСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАСКАКА́ТИ, скачу́, ска́чеш, док. 1. Скачучи, наїжджати на кого-, що-небудь, потрапляти куди-небудь. Тут був намет Серрана, На нього Низ і наскакав (Котл., І, 1952, 225). 2. розм. Словник української мови в 11 томах
- наскакувати — Наскакувати, -кую, -єш сов. в. наскочити, -чу, -чиш, гл. Наскакивать, наскочить. Тут їм назустріч і коні наскочили. Стор. Не кінь наніс, але сам молодець наскочив. Ном. № 7046. Оттут би наскочить на його наглою смертю. К. ЦН. 227. Мовчи! — ткнула пані, наскакуючи. МВ. (О. 1862. III. 70). Словник української мови Грінченка