1. Великий тлумачний словник сучасної мови

наскубувати

наску́бувати

-ую, -уєш, недок., наскубти, -бу, -беш і наскубати, -убаю, -убаєш, док., перех.

1》 Скубучи, добувати, одержувати що-небудь у якій-небудь кількості. Наскубти пір'я. Наскубти сіна з копиці.

2》 розм. Рвати що-небудь у якій-небудь кількості.

3》 тільки док., розм. Покарати за яку-небудь провину. Наскубти вуха.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наскубувати — наску́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наскубувати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  3. наскубувати — НАСКУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСКУ́БТИ, бу́, бе́ш і НАСКУ́БА́ТИ, а́ю, а́єш, мин. ч., наску́б, ла, ло і наску́ба́в, ба́ла́, ба́ло́; док., кого, що. 1. Скубучи, добувати, одержувати що-небудь у якій-небудь кількості. * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. наскубувати — НАСКУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСКУ́БТИ, бу́, бе́ш і НАСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Скубучи, добувати, одержувати що-небудь у якій-небудь кількості. Наскубти пір’я; Наскубти сіна з копиці. 2. розм. Рвати що-небудь у якій-небудь кількості. Словник української мови в 11 томах