1. Великий тлумачний словник сучасної мови

насторочити

насторо́чити

див. насторочувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насторочити — насторо́чити дієслово доконаного виду настовбурчити; спрямувати діал. Орфографічний словник української мови
  2. насторочити — НАСТОРО́ЧИТИ див. насторо́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. насторочити — НАСТОРО́ЧИТИ див. насторо́чувати. Словник української мови в 11 томах
  4. насторочити — Насторо́чувати, -чую, -єш сов. в. насторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторочила свиня щетину мов їжак. 2) — вуха. Навострять уши. Еней наги насторочив уха. Котл. Ен. III. 73. Словник української мови Грінченка