насторочений
насторо́чений
-а, -е, діал.
Дієприкм. пас. мин. ч. до насторочити.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насторочений — насторо́чений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- насторочений — НАСТОРО́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до насторо́чити; // у знач. прикм. З-за кущів виглядала кінська голова з гострими настороченими вухами (Леся Українка); Над Оленкою схилялись дивовижні голови, пелехаті, з настороченим волоссям (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
- насторочений — НАСТОРО́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до насторо́чити; // У знач. прикм. Над Оленкою схилялись дивовижні голови, пелехаті, з настороченим волоссям (Горд., Заробітчани, 1949, 21). Словник української мови в 11 томах