натурально

натура́льно

1》 Присл. до натуральний 3), 4).

2》 у знач. присудк. сл. Як і повинно бути.

3》 у знач. вставн. сл. Уживається для підтвердження, схвалення висловленого.

4》 у знач. ствердж. част. Уживається на початку речення для ствердження, схвалення висловленого раніше; звичайно, авжеж.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натурально — натура́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. натурально — НАТУРА́ЛЬНО. 1. Присл. до натура́льний 3, 4. – А щоб вони [нейлонові ялинки] пахтіли натурально, Екстрактом їх оббризкують сосновим (І. Словник української мови у 20 томах
  3. натурально — ЗВИЧА́ЙНО вставн. сл. (уживається для підтвердження думки), ПРИРО́ДНО, НАТУРА́ЛЬНО, Я́СНО, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), ПЕ́ВНА РІЧ, РОЗУМІ́ЄТЬСЯ, БЕЗПЕРЕ́ЧНО підсил., БЕЗУМО́ВНО підсил., БЕЗСУМНІ́ВНО підсил., БЕЗ СУ́МНІВУ підсил., ЗВІ́СНО розм. Словник синонімів української мови
  4. натурально — НАТУРА́ЛЬНО. 1. Присл. до натура́льний 3, 4. — А щоб вони [нейлонові ялинки] пахтіли натурально, Екстрактом їх оббризкують сосновим (Мур. Словник української мови в 11 томах