начальниця
нача́льниця
-і.
Жін. до начальник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начальниця — нача́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- начальниця — НАЧА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до нача́льник. [Прокопенко:] Я приїхав аж у вашу Грабарівку. І оце розшукую вашу начальницю (З. Мороз); Комдив сидів у кабінеті начальниці жіночої гімназії (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- начальниця — НАЧА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до нача́льник. [Прокопенко:] Я приїхав аж у вашу Грабарівку. І оце розшукую вашу начальницю (Мороз, П’єси, 1959, 151); Комдив сидів у кабінеті начальниці жіночої гімназії (Смолич, Театр.., 1940, 108). Словник української мови в 11 томах
- начальниця — Начальниця, -ці ж. Начальница. Левиц. Пов. 122. Словник української мови Грінченка