невигадливий
невига́дливий
-а, -е.
1》 Нездатний вигадувати, винаходити.
2》 Який не потребує великої мудрості; звичайний за формою, змістом; простий, нескладний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невигадливий — невига́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
- невигадливий — Невинахідливий, неметкий, непорадливий; (предмет) нехитрий, немудрий, нескладний, простий. Словник синонімів Караванського
- невигадливий — див. простий Словник синонімів Вусика
- невигадливий — НЕВИГА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Нездатний вигадувати, винаходити. 2. Який не потребує великої мудрості; звичайний; простий, нескладний. Болем зайнялися дитячі душі на приниження улюбленої вчительки... Словник української мови у 20 томах
- невигадливий — ПРО́СТИ́Й (за формою або змістом — позбавлений зовнішньої ефектності, ускладненості, розкоші; виконаний, здійснений просто), НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕВИГА́ДЛИВИЙ, НЕВИБА́ГЛИВИЙ рідше, БЕЗПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм., СКРО́МНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- невигадливий — НЕВИГА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Нездатний вигадувати, винаходити. 2. Який не потребує великої мудрості; звичайний формою, змістом; простий, нескладний. Словник української мови в 11 томах