1. Словник синонімів української мови

невигадливий

ПРО́СТИ́Й (за формою або змістом — позбавлений зовнішньої ефектності, ускладненості, розкоші; виконаний, здійснений просто), НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕВИГА́ДЛИВИЙ, НЕВИБА́ГЛИВИЙ рідше, БЕЗПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм., СКРО́МНИЙ розм.; УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), ПРИМІТИ́ВНИЙ, НЕВИ́ШУКАНИЙ (який відзначається бідністю форми). (Джонс:) Ми, пане майстре, хтіли заложити всі три гончарську спілку. Ми б хотіли начиння вже не просте продавати, а делікатне (Леся Українка); Він майстрював скрині, шафи, мисники, немудрі селянські меблі (І. Цюпа); Постелила (Килина) на подвір'ї ряденце, винесла нехитру вечерю (Є. Гуцало); Загоріле обличчя з розумними очима й невибагливою жорсткою зачіскою (О. Кундзич); З правої кишені сукенки виглядав цікаво ріжок безпретензійної, але доброго ґатунку хустинки (Ірина Вільде); Увесь Богунський полк стояв на колії перед скромним вокзалом Унечі (О. Довженко); Вона глянула на матерію, набрану на спідницю; матерія була убога, темненька, з червоними краплями (І. Нечуй-Левицький); Оригінальні образи, художність малюнка, сміливість думки, які виявляються навіть в примітивній технікою формі вірша (В. Еллан); Одягнута вона була в темно-синю спідницю і такого ж кольору жакет звичайного крою. Цей невишуканий одяг дуже пасував до її ставної постаті (Д. Ткач).

СЯКИ́Й-ТАКИ́Й (звичайний, не особливий, нічим не примітний), ТАКИ́Й СОБІ́, НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕВИГА́ДЛИВИЙ. Фрося.. захопила сяку-таку одежину та й пішла (О. Гуреїв); Я не майстер мартена, а такий собі сталевар (Ю. Яновський); Немудрий обід; Тиха така вона, нехитра ся мелодія (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невигадливий — невига́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невигадливий — Невинахідливий, неметкий, непорадливий; (предмет) нехитрий, немудрий, нескладний, простий. Словник синонімів Караванського
  3. невигадливий — див. простий Словник синонімів Вусика
  4. невигадливий — -а, -е. 1》 Нездатний вигадувати, винаходити. 2》 Який не потребує великої мудрості; звичайний за формою, змістом; простий, нескладний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. невигадливий — НЕВИГА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Нездатний вигадувати, винаходити. 2. Який не потребує великої мудрості; звичайний; простий, нескладний. Болем зайнялися дитячі душі на приниження улюбленої вчительки... Словник української мови у 20 томах
  6. невигадливий — НЕВИГА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Нездатний вигадувати, винаходити. 2. Який не потребує великої мудрості; звичайний формою, змістом; простий, нескладний. Словник української мови в 11 томах