1. Словник синонімів української мови

невибагливий

НЕВИБА́ГЛИВИЙ (який задовольняється найнеобхіднішим щодо життєвих вигод, умов існування); НЕВИМО́ГЛИВИЙ (без надмірних вимог); НЕВЕРЕДЛИ́ВИЙ, НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, НЕПРИМХЛИ́ВИЙ (який задовольняється тим, що в нього є або що йому пропонують); НЕРОЗБІ́РЛИВИЙ (який приймає все без розбору). Дешевого й невибагливого українського робітника з Галичини знали всі закордонні фабриканти й поміщики (П. Козланюк); Коханки за дротом? Це не подобалося навіть неперебірливому Рольфу (П. Загребельний); Нерозбірливий у виборі друзів.

ПРО́СТИ́Й (за формою або змістом — позбавлений зовнішньої ефектності, ускладненості, розкоші; виконаний, здійснений просто), НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕВИГА́ДЛИВИЙ, НЕВИБА́ГЛИВИЙ рідше, БЕЗПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм., СКРО́МНИЙ розм.; УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), ПРИМІТИ́ВНИЙ, НЕВИ́ШУКАНИЙ (який відзначається бідністю форми). (Джонс:) Ми, пане майстре, хтіли заложити всі три гончарську спілку. Ми б хотіли начиння вже не просте продавати, а делікатне (Леся Українка); Він майстрював скрині, шафи, мисники, немудрі селянські меблі (І. Цюпа); Постелила (Килина) на подвір'ї ряденце, винесла нехитру вечерю (Є. Гуцало); Загоріле обличчя з розумними очима й невибагливою жорсткою зачіскою (О. Кундзич); З правої кишені сукенки виглядав цікаво ріжок безпретензійної, але доброго ґатунку хустинки (Ірина Вільде); Увесь Богунський полк стояв на колії перед скромним вокзалом Унечі (О. Довженко); Вона глянула на матерію, набрану на спідницю; матерія була убога, темненька, з червоними краплями (І. Нечуй-Левицький); Оригінальні образи, художність малюнка, сміливість думки, які виявляються навіть в примітивній технікою формі вірша (В. Еллан); Одягнута вона була в темно-синю спідницю і такого ж кольору жакет звичайного крою. Цей невишуканий одяг дуже пасував до її ставної постаті (Д. Ткач).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невибагливий — невиба́гливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невибагливий — (без зайвих вимог) невимогливий, без претенсій; (без химер) невередливий, непримхливий, неперебірливий; (одяг) скромний, невйшуканий, простий. Словник синонімів Караванського
  3. невибагливий — див. скромний Словник синонімів Вусика
  4. невибагливий — -а, -е. 1》 без додатка, до чого, на що, в чому. Який задовольняється найнеобхіднішим; з надто скромними вимогами до чого-небудь. || Який не потребує, не вимагає особливих умов. || Який свідчить про чиїсь надто скромні вимоги до чого-небудь. 2》 рідко. Те саме, що невигадливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. невибагливий — НЕВИБА́ГЛИВИЙ, а, е. 1. до чого, на що, в чому і без дод. Який задовольняється найнеобхіднішим і має надто скромні вимоги до чого-небудь. Він був дуже невибагливим і дбав, головним чином, лише про те, щоб йому не заважали (В. Словник української мови у 20 томах
  6. невибагливий — НЕВИБА́ГЛИВИЙ, а, е. 1. без додатка, до чого, на що, в чому. Який задовольняється найнеобхіднішим; з надто скромними вимогами до чого-небудь. Він був дуже невибагливим і дбав, головним чином, лише про те, щоб йому не заважали (Коз. Словник української мови в 11 томах