невибагливий

Значення в інших словниках

1. невибагливий — невиба́гливий прикметник Орфографічний словник української мови
2. невибагливий — (без зайвих вимог) невимогливий, без претенсій; (без химер) невередливий, непримхливий, неперебірливий; (одяг) скромний, невйшуканий, простий. Словник синонімів Караванського
3. невибагливий — -а, -е. 1》 без додатка, до чого, на що, в чому. Який задовольняється найнеобхіднішим; з надто скромними вимогами до чого-небудь. || Який не потребує, не вимагає особливих умов. || Який свідчить про чиїсь надто скромні вимоги до чого-небудь. 2》 рідко. Те саме, що невигадливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невибагливий — НЕВИБА́ГЛИВИЙ, а, е. 1. до чого, на що, в чому і без дод. Який задовольняється найнеобхіднішим і має надто скромні вимоги до чого-небудь. Він був дуже невибагливим і дбав, головним чином, лише про те, щоб йому не заважали (В. Словник української мови у 20 томах
5. невибагливий — НЕВИБА́ГЛИВИЙ (який задовольняється найнеобхіднішим щодо життєвих вигод, умов існування); НЕВИМО́ГЛИВИЙ (без надмірних вимог); НЕВЕРЕДЛИ́ВИЙ, НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, НЕПРИМХЛИ́ВИЙ (який задовольняється тим, що в нього є або що йому пропонують)... Словник синонімів української мови
6. невибагливий — НЕВИБА́ГЛИВИЙ, а, е. 1. без додатка, до чого, на що, в чому. Який задовольняється найнеобхіднішим; з надто скромними вимогами до чого-небудь. Він був дуже невибагливим і дбав, головним чином, лише про те, щоб йому не заважали (Коз. Словник української мови в 11 томах