1. Великий тлумачний словник сучасної мови

невидимий

неви́ди́мий

-а, -е.

1》 Неприступний зорові; прихований від очей.

|| перен. Непомітний, прихований.

Невидима сила (рука і т. ін.) — таємнича сила.

2》 рідко. Незвичайний, небувалий, винятковий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невидимий — неви́ди́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невидимий — [неивидиемией і неивиедимией] м. (на) -мому/-м'ім, мн. -м'і Орфоепічний словник української мови
  3. невидимий — Неозорий, незримий Словник чужослів Павло Штепа
  4. невидимий — НЕВИ́ДИ́МИЙ, а, е. 1. Неприступний зорові; прихований від очей. Стою, замираю... А тим часом – тихо, тихо Та сумно співає Щось такеє невидиме (Т. Шевченко); Невидимі кажани шурхали над головою (М. Словник української мови у 20 томах
  5. невидимий — НЕПОМІ́ТНИЙ (якого важко або неможливо помітити, погано видимий), НЕПРИМІ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ (непомітний зовні, зверху, збоку і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. невидимий — НЕВИ́ДИ́МИЙ, а, е. 1. Неприступний зорові; прихований від очей. Стою, замираю… А тим часом — тихо, тихо Та сумно співає Щось такеє невидиме (Шевч., І, 1963, 248); Невидимі кажани шурхали над головою (М. Ол. Словник української мови в 11 томах