невидержка

Значення в інших словниках

1. невидержка — неви́держка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. невидержка — НЕВИ́ДЕРЖКА, и, ж. 1. розм. Недотримання чого-небудь. Я довго потім лаяла себе за невидержку об'єктивного тону того вечора (Леся Українка). 2. Стан, коли неможливо витримувати, переносити що-небудь. Ворог рушив уперед. Словник української мови у 20 томах
3. невидержка — НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм. Словник синонімів української мови
4. невидержка — НЕВИ́ДЕРЖКА, и, ж. Стан, коли хто-небудь не дотримується чогось. Я довго потім лаяла себе за невидержку об’єктивного тону того вечора (Л. Укр., V, 1956, 434); // у знач. присудк. сл. Не можна переносити, витримувати кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах