невтихаючий
невтиха́ючий
-а, -е.
Який постійно діє, проявляється і т. ін. Невтихаючий біль.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невтихаючий — невтиха́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- невтихаючий — НЕВТИХА́ЮЧИЙ, а, е. Який постійно діє, виявляється і т. ін., не проходить, не втихає. Розум стуманів Од невтихаючого горя (Б. Грінченко); Вітер. Невтихаючим потоком стрімко несеться при землі його незрима буйна сила (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
- невтихаючий — НЕОСЛА́БНИЙ (який проходить, відбувається, триває без ослаблення, не зменшує сили свого вияву), НЕПОСЛА́БНИЙ, НЕПОГАМО́ВНИЙ, НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВТИХА́ЮЧИЙ, НЕВТИ́ШНИЙ (про якийсь процес, природне явище... Словник синонімів української мови
- невтихаючий — НЕВТИХА́ЮЧИЙ, а, е. Який постійно діє, проявляється і т. ін. Розум стуманів Од невтихаючого горя (Гр., І, 1963, 53); Вітер. Невтихаючим потоком стрімко несеться при землі його незрима буйна сила (Вол., Сади.., 1950, 3). Словник української мови в 11 томах