1. Великий тлумачний словник сучасної мови

невільний

неві́льний

-а, -е.

1》 Залежний від кого-небудь, гноблений, поневолюваний кимось; позбавлений волі, свободи.

|| у знач. ім. невільний, -ного, ч. Той, хто позбавлений волі, свободи.

2》 У якого немає можливості, умов для здійснення чого-небудь.

3》 Який здійснюється незалежно від чиєї-небудь волі й свідомості; мимовільний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невільний — неві́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невільний — Залежний, поневолений, позбавлений волі, д. несвобідний; (що зробити) неспроможний. Словник синонімів Караванського
  3. невільний — НЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Залежний від кого-небудь, гноблений, поневолюваний кимсь. Життя йшло, а було в житті тому і кайданів, і голоду, і холоду, і всього, що мусить зазнати співак невільного народу (М. Словник української мови у 20 томах
  4. невільний — МИМОВІ́ЛЬНИЙ (який трапляється або виявляється випадково, ненароком), НЕВІ́ЛЬНИЙ, ПОНЕВІ́ЛЬНИЙ діал., НЕДОБРОХІ́ТНИЙ діал. Марійка з мимовільним смутком ловила відголоски луни (О. Донченко); Замовк, нарешті, той, що сміявся. Словник синонімів української мови
  5. невільний — Неві́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. невільний — НЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Залежний від кого-небудь, гноблений, поневолюваний кимось; позбавлений волі, свободи. Життя йшло, а було в житті тому і кайданів, і голоду, і холоду, і всього, що мусить зазнати співак невільного народу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. невільний — Невільний, -а, -е Несвободный. Словник української мови Грінченка