1. Словник синонімів української мови

невільний

МИМОВІ́ЛЬНИЙ (який трапляється або виявляється випадково, ненароком), НЕВІ́ЛЬНИЙ, ПОНЕВІ́ЛЬНИЙ діал., НЕДОБРОХІ́ТНИЙ діал. Марійка з мимовільним смутком ловила відголоски луни (О. Донченко); Замовк, нарешті, той, що сміявся. Востаннє оглядається на свої невільні діяння... (О. Довженко); — Нехай він тут засвідчить, чи мій поневільний поступок кидає зле світло на мій характер (Лесь Мартович). — Пор. машина́льний, 1. несвідо́мий.

ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ (який перебуває в неволі, під чиїмсь гнітом тощо), НЕВІ́ЛЬНИЙ, ПІД'ЯРЕ́МНИЙ, КАБА́ЛЬНИЙ заст.; ПОНЕВО́ЛЕНИЙ, УЯ́РМЛЕНИЙ (якого хтось поневолив). Була б доля Федоровича схожою на долю всіх підневільних, згорьованих робітників (Ю. Збанацький); Є ціла категорія чоловіків, які через психічні властивості свої можуть бажати тільки жінок невільних (В. Підмогильний); (Олізар:) Гляньте: вже в потухлих очах під'яремних людей загорається гордий огонь волі (С. Васильченко); Кабальний селянин; Син поневоленої України, засланий на древню землю казахів, .. терзався (Т. Шевченко) їхнім горем, горем знедолених, гнаних (з газети); — Ми раді допомогти богатиреві, що уярмленому народові здобуватиме волю (А. Шиян). — Пор. 1. пригно́блений.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невільний — неві́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невільний — Залежний, поневолений, позбавлений волі, д. несвобідний; (що зробити) неспроможний. Словник синонімів Караванського
  3. невільний — -а, -е. 1》 Залежний від кого-небудь, гноблений, поневолюваний кимось; позбавлений волі, свободи. || у знач. ім. невільний, -ного, ч. Той, хто позбавлений волі, свободи. 2》 У якого немає можливості, умов для здійснення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невільний — НЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Залежний від кого-небудь, гноблений, поневолюваний кимсь. Життя йшло, а було в житті тому і кайданів, і голоду, і холоду, і всього, що мусить зазнати співак невільного народу (М. Словник української мови у 20 томах
  5. невільний — Неві́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. невільний — НЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Залежний від кого-небудь, гноблений, поневолюваний кимось; позбавлений волі, свободи. Життя йшло, а було в житті тому і кайданів, і голоду, і холоду, і всього, що мусить зазнати співак невільного народу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. невільний — Невільний, -а, -е Несвободный. Словник української мови Грінченка