1. Великий тлумачний словник сучасної мови

недомовний

недомо́вний

-а, -е.

Якому властивий розлад мови; недорікуватий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недомовний — недомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недомовний — НЕДОМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що недорі́куватий 1. Словник української мови у 20 томах
  3. недомовний — НЕДОРІ́КУВАТИЙ (який має певний дефект мови; у знач. ім. — той, хто має певний дефект мови), НЕДОМО́ВНИЙ рідко; НЕДОРІ́КА (той, хто має певний дефект мови). — Сам здаюся собі недорікуватим, не можу бути веселим і дотепним (О. Словник синонімів української мови
  4. недомовний — НЕДОМО́ВНИЙ, а, е. Якому властивий розлад мови; недорікуватий. Словник української мови в 11 томах