1. Словник української мови в 11 томах

недомовний

НЕДОМО́ВНИЙ, а, е. Якому властивий розлад мови; недорікуватий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недомовний — недомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недомовний — -а, -е. Якому властивий розлад мови; недорікуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недомовний — НЕДОМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що недорі́куватий 1. Словник української мови у 20 томах
  4. недомовний — НЕДОРІ́КУВАТИЙ (який має певний дефект мови; у знач. ім. — той, хто має певний дефект мови), НЕДОМО́ВНИЙ рідко; НЕДОРІ́КА (той, хто має певний дефект мови). — Сам здаюся собі недорікуватим, не можу бути веселим і дотепним (О. Словник синонімів української мови