незатишно
неза́тишно
Присл. до незатишний 2), 3).
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незатишно — неза́ти́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- незатишно — див. тривожно Словник синонімів Вусика
- незатишно — НЕЗА́ТИ́ШНО. Присл. до незати́шни́й 2, 3. Серед веселого гурту жильців будинку жила [Лукина] невесело і незатишно, доживала віку (І. Волошин); Тьмяно освітлена кімната виглядала незатишно й похмуро (Л. Дмитерко); // у знач. присудк. сл. Словник української мови у 20 томах
- незатишно — НЕЗА́ТИ́ШНО. Присл. до незати́шни́й 2, 3. Серед веселого гурту жильців будинку жила [Лукина] невесело і незатишно, доживала віку (Вол., Місячне срібло, 1961, 327); Тьмяно освітлена кімната виглядала незатишно й похмуро (Дмит. Словник української мови в 11 томах