1. Великий тлумачний словник сучасної мови

незбутній

незбу́тній

-я, -є.

1》 Який не може здійснитися, збутися; нездійсненний.

2》 Який не минає, від якого важко звільнитися, якого важко позбутися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незбутній — незбу́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незбутній — НЕЗБУ́ТНІЙ, НЕЗБУ́ТНИЙ, я, є. 1. Який не може здійснитися, збутися; нездійсненний. [Борис (упав на коліна біля ліжка, тихо промовляє):] Ніколи я не благав нічого незбутнього (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  3. незбутній — НЕЗДІЙСНЕ́ННИЙ (який не може здійснитися, збутися), НЕЗДІЙСНИ́МИЙ рідше, НЕМОЖЛИ́ВИЙ, НЕЗБУ́ТНІЙ рідше; НЕДОСЯ́ЖНИЙ (якого не можна досягти, добитися); НЕРЕА́ЛЬНИЙ, НЕЖИТТЄ́ВИЙ (НЕЖИТТЬОВИ́Й рідше), ФАНТАСТИ́ЧНИЙ підсил., УТОПІ́ЧНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. незбутній — НЕЗБУ́ТНІЙ, я, є. 1. Який не може здійснитися, збутися; нездійсненний. [Борис (упав на коліна біля ліжка, тихо промовляє):] Ніколи я не благав нічого незбутнього (Кроп., І, 1958, 437). 2. Який не минає, від якого важко звільнитися, якого важко позбутися. Словник української мови в 11 томах