1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ненависний

нена́висний

-а, -е.

1》 До якого відчуває хто-небудь ненависть, огиду.

|| кому. Який викликає ненависть, огиду в кого-небудь.

2》 Який виражає ненависть, огиду до кого-, чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненависний — нена́висний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ненависний — Зненависний, ненавидний, ненависливий; (кого ненавидять) зненавиджений, осоружний. Словник синонімів Караванського
  3. ненависний — I зненавиджений, зненависний, ненавидний, огидливий, огидний, осоружний (Див. також небажаний) II див. заздрісний Словник синонімів Вусика
  4. ненависний — НЕНА́ВИСНИЙ, а, е. 1. До якого відчуває хто-небудь ненависть, огиду. За кожну краплю крові слав він кулі у ненависні спини ворогів (В. Словник української мови у 20 томах
  5. ненависний — НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який виражає, містить у собі неприхильність), НЕЗИ́ЧЛИ́ВИЙ рідше, НЕДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, НЕПРИХИ́ЛЬНИЙ, НЕПРИ́ЯЗНИЙ, НЕДО́БРИЙ, ВОРО́ЖИЙ підсил., НЕНА́ВИСНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. ненависний — Нена́ви́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ненависний — НЕНА́ВИСНИЙ, а, е. 1. До якого відчуває хто-небудь ненависть, огиду. За кожну краплю крові слав він кулі у ненависні спини ворогів (Сос., Солов. Словник української мови в 11 томах
  8. ненависний — Ненависний, -а, -е Ненавистный. Зосталось тільки ненависне життя. Стор. МПр. 145. Словник української мови Грінченка