1. Словник української мови в 11 томах

ненависний

НЕНА́ВИСНИЙ, а, е.

1. До якого відчуває хто-небудь ненависть, огиду.

За кожну краплю крові слав він кулі у ненависні спини ворогів (Сос., Солов. далі, 1957, 34);

Блідий Прохор кілька секунд примруженими очима дивився в ненависне обличчя зятя, а потім мовчки, без єдиного слова, з усієї сили ударив свого супротивника (Шиян, Баланда, 1957, 46);

Любов Степанівна не прислухалася, вона відчувала тільки ненависний запах паленої сірки (Голов., Тополя.., 1965, 6);

// кому. Який викликає ненависть, огиду у кого-небудь.

[Жандарм:] Анно, серце моє! Невже ж я такий ненависний тобі? (Фр., IX, 1952, 107);

Йти до хати.. не хотілося, щоб не бачити ненависного йому Карпа (Шиян, Баланда, 1957, 69).

2. Сповнений ненависті до кого-небудь.

— Чого ви такі ненависні до його [Василя]? — допитувалась у братів Галя (Мирний, IV, 1955, 118);

— А нарід дуже ненависний: ворогує одно на другого (Март., Тв., 1954, 138);

// Який виражає ненависть, огиду до кого-, чого-небудь.

Староста якусь хвилину дивився на Івана ненависним оком, потім враз посміхнувся недоброю посмішкою (Збан., Єдина, 1959, 164);

Той погляд був такий ненависний, що коли він ковзнув по Дорошеві, то йому зробилося моторошно (Тют., Вир, 1964, 162).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненависний — нена́висний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ненависний — Зненависний, ненавидний, ненависливий; (кого ненавидять) зненавиджений, осоружний. Словник синонімів Караванського
  3. ненависний — I зненавиджений, зненависний, ненавидний, огидливий, огидний, осоружний (Див. також небажаний) II див. заздрісний Словник синонімів Вусика
  4. ненависний — -а, -е. 1》 До якого відчуває хто-небудь ненависть, огиду. || кому. Який викликає ненависть, огиду в кого-небудь. 2》 Який виражає ненависть, огиду до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ненависний — НЕНА́ВИСНИЙ, а, е. 1. До якого відчуває хто-небудь ненависть, огиду. За кожну краплю крові слав він кулі у ненависні спини ворогів (В. Словник української мови у 20 томах
  6. ненависний — НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який виражає, містить у собі неприхильність), НЕЗИ́ЧЛИ́ВИЙ рідше, НЕДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, НЕПРИХИ́ЛЬНИЙ, НЕПРИ́ЯЗНИЙ, НЕДО́БРИЙ, ВОРО́ЖИЙ підсил., НЕНА́ВИСНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. ненависний — Нена́ви́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ненависний — Ненависний, -а, -е Ненавистный. Зосталось тільки ненависне життя. Стор. МПр. 145. Словник української мови Грінченка