1. Великий тлумачний словник сучасної мови

неньчин

не́ньчин

-а, -е.

Прикм. до ненька 1); належний неньці. Неньчин голос. Неньчина мова.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неньчин — не́ньчин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неньчин — НЕ́НЬЧИН, а, е. Прикм. до не́нька 1; належний неньці. Усі брати вибігли з хатки проводити старшого брата, що, вбраний у чоботи та у велику хустку неньчину, йшов у місто (Марко Вовчок); Йому так хотілося кинутись їй в обійми, заплакати... Словник української мови у 20 томах
  3. неньчин — Не́ньчин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. неньчин — НЕ́НЬЧИН, а, е. Прикм. до не́нька 1; належний неньці. Усі брати вибігли з хатки проводити старшого брата, що, вбраний у чоботи та у велику хустку неньчину, йшов у місто (Вовчок, І, 1955, 292); Йому так хотілося кинутись їй в обійми, заплакати... Словник української мови в 11 томах
  5. неньчин — Не́ньчин, -а, -е. матушкинъ, материнъ Словник української мови Грінченка